Стаття "Сучасний підхід до педагогічних технологій у практиці вчителя-філолога" - статті, виступи, доповіді - Методична скарбниця вчителя - Каталог файлів - Мовна скриня
Годинник

Каталог файлів

Головна » Файли » Методична скарбниця вчителя » статті, виступи, доповіді

Стаття "Сучасний підхід до педагогічних технологій у практиці вчителя-філолога"
22.11.2013, 07:55

Сучасний підхід до педагогічних технологій

у практиці учителя-філолога

Педагоги не можуть успішно когось учити,

якщо в цей же час ретельно не вчаться самі.

Алі Апшероні

Кожен урок — це крок до дозрівання інтелекту учня,

  цеглина в основі чарівного будинку на ім'я Розвиток

  і Знання, без яких неможлива розумна,

  діяльна людина-творець.

 

         Організація сучасного уроку – справа нелегка. Тільки на уроці, як сотні років тому, зустрічаються головні учасники освітнього процесу: учитель та учень. Між ними завжди - незвіданий світ знань, протиріччя між пізнаним і ще не освоєним, між почуттям задоволення від успіху та нелегкою працею освоєння нового, пізнання навколишнього світу.

         Сучасний учитель повинен мати  в своєму арсеналі сукупність методів, які в процесі навчання мають забезпечувати  якісний рівень засвоєння  знань, тому технологіям відводиться роль глобального фактору в освіті. Педагогічні технології,  як новий феномен, прийшли в нашу освіту ще на початку 90-х років.  Слово «технологія» походить від грецьких слів – мистецтво, майстерність і - вчення. На сьогодні відомо близько 50 педагогічних технологій, найбільш поширені серед них – «проектно-діяльнісна», «технологія проблемного навчання», «технологія створення ситуації успіху», «технологія розвитку критичного мислення», «інтерактивна технологія», актуальними  та популярними  нині вважаються «інтерактивна технологія» та «комп’ютерні, інформаційні та мультимедійні технології».

       Перевірена часом і технологія «Особистісно орієнтованого навчання».

Мета та завдання технології:

розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності кожної дитини; максимально виявляти, ініціювати індивідуальний досвід дитини; допомогти пізнати себе, самовизначитися і само реалізуватися, а не формувати заздалегідь задані якості.

Основні принципи:

-         максимальне наближення навчального матеріалу до реалій життя;

-         принцип спіралевидної будови навчального матеріалу дозволяє повернутися до раніше вивченого і розглядати його всебічно на більш складному рівні;

-         принцип постійної самооцінки учнями власної навчальної діяльності.

Типологія:

-         гуманно-особистісні технології,

-         технології співпраці;

-         технології розвивального навчання;

-         технологія рівневої диференціації та ін.

Технологічна карта: орієнтація – визначення мети – проектування – організація – реалізація – контроль – корекція – оцінка.

Основні прийоми і методи: «Якби я був автором …», «Персонажі твору і я», «Пошук асоціацій», Читаючи твір, я бачу … чую … відчуваю …», «Написання творів-перевтілень».

Прогнозовані результати:

-         підвищення вмотивованості учнів до навчання;

-          зростання пізнавальної активності учнів;

-         створення умов для систематичного контролю (рефлексії) засвоєння знань учнями;

-         можливість врахування рівня навченості й освіченості практично кожного учня.

 

 

Вивчення модерністської літератури на уроках

 української та світової літератур  в 11 класі

           Література - це лабіринт, в якому, на жаль, більшість людей губляться, відчуваючи себе невпевнено. На початку цього складного, але цікавого шляху провідниками є вчителі, які дають учневі необхідні знання і розвивають навички, що так необхідні для подальшого, вже самостійного, мандрування світом прекрасного.

          Вивчення так званої елітарної літератури, яка викладається в 11 класах, викликає в учнів труднощі для розуміння. Тому що для її повноцінного сприйняття мало слідкувати за поверхневою сюжетною лінією: читач повинен стати співавтором, вступити в діалог з твором модерністського мистецтва.  Саме завдяки своїй складності і багатозначності модерністська література вважається елітарною. Її не можна сприймати без певної підготовки і настрою. Але жодну людину вона не може залишити байдужою: одних вона шокує своєю нестандартністю, інших вражає своїм глибинним змістом. Тому дуже важливо підібрати правильний шлях сприйняття цієї унікальної, незвичайної течії мистецтва для досягнення максимального "результату" від знайомства з нею. Окремої уваги заслуговує відкриття такого нового прийому подання внутрішнього монологу в модерністських творах  як «потік свідомості», у якому змішані й відчуття героя, і те, що він бачить, й думки з асоціаціями, викликаними образами, що виникають, разом із самим процесом їх виникнення, ніби у «невідредагованому» вигляді.

Найбільше запитань, суперечливих думок, непорозумінь, обурень і шок  викликають такі твори, як  «Я (Романтика») М.Хвильового та «Перевтілення» Ф.Кафки. А новела   «В житах» Г.Косинки та психологічне есе «Джакомо Джойс» Дж. Джойса  примушують нас мріяти, співчувати героям  та замислюватися над проблемами людських стосунків.

Після вивчення даних творів учні пишуть власні твори-перевтілення.

1.     «Проснувшись однажды утром, я осознала, что я превратилась в … ЛЮБОВЬ. Чувствовала себя прозрачной, невидимой, беззащитной, но я то знала, насколько от меня зависит человечество и в то же время половина его, меня презирают. Ах, как непривычно иметь в своих руках такую сильную и крепкую власть, которая правит миром. Пришлось встать и собираться на работу. Чувство лени всё же присутствовало во мне с моей прежней жизни. Идя по шумным улицам, кипящих жизнью, я решила чем-то себя занять. Я начала кидаться на людей. К некоторым я подходила сзади, закрывала им ладонями глаза. Мужчина, давно не видевший мать, решил позвонить ей, и сказать, насколько она ему дорога и что он скоро приедет. Парень, идущий рядом с прекрасной девушкой, взял её за руку, засмущавшись, она одобрительно улыбнулась. Пока у меня всё получалось, люди

становились счастливее!»

 Михеева Анастасия, 11-П класс

 

 

2.     «Я проснулась от странного ощущения, которое разливалось по всему телу,  мелкими волнами вливаясь в кардую клеточку и заставляя меня открывать глаза. Как и каждое утро, это так же начиналось с созерцания посеревшего потолка, испещрённого мелкими трещинками, оставленными на нём годами. Это было обычное утро, оно было  таким же, как и всегда, но его разбавляло это непонятное чувство, которое остро пульсировало в голове. Подумав, что всё это ерунда, я тяжело вздохнула,  и этот вздох сопровождался тихим шелестом. Это уже не на шутку меня испугало, и паника окутала моё сознание. При попытке вскочить с кровати я просто обессилено  рухнула на пол, успев заметить в зеркале у дальней стены, что я стала … КНИГОЙ…»

Синєгрибова Карина, 11-М класс

     

3.     «Прокинувшись сьогодні вранці, я зрозуміла, що я вже не людина, а якась інша істота. У мене немає рук, але є маленькі листочки. Немає ніг, зате є стебло. А замість волосся на моїй голові ростуть пахучі пелюстки якось квітки»…                       

Тельпис Інна, 11-М клас

4.     «К чему бы это?»

Однажды утром, проснувшись, я почувствовала, что что-то изменилось. Я была не дома,  все было очень странно. Спустя несколько секунд я поняла, что я превратилась в красивый по форме и по звучанию музыкальный инструмент…

В углу аккуратной ухоженной комнаты стояла я – гитара.

***

Мне было не по себе, как так? Я не ожидала такого, но эти перемены мне очень даже понравились. Понравилось то чувство спокойствия, то, что от меня шла красота. Человеком я любила слушать, как играют другие, или слушала аудиозаписи по возможности.

***

Уже наступал вечер,  тишина в доме была нарушена стуком  в дверь. Мне стало интересно,  кто там, в чьем я доме, чья я? Вот в комнату зашел парень. С  виду лет 17-18, симпатичный, но явно без настроения. Он кинул на пол сумку и ушел. Я заинтересовалась, не случилось ли чего, почему он вернулся домой в таком расположении духа?..

***

 

Шли дни. Вот  парень идет в мою сторону, меня охватывает волнение,… он берет меня в руки, начинает играть медленно и очень…просто невероятно красиво.

Время идет.  Парень играет время от времени. Сначала он брал меня в  руки чаще, через меня передавал свои чувства, эмоции, чаще они были положительными, но бывали моменты ярости, злости или грусти. Сейчас   я все чаще просто стою в углу, а он занят чем-то другим. Изредка играет старые мелодии, но я уже не ощущаю того, что было в начале, уже нет той искренности, того запала – все  стало пресным…

***

До этих пор меня интересует вопрос, что же случилось в первый день моего проживания, почему у владельца этой квартиры, комнаты, гитары было такое настроение. Возможно какие-то неудачи, неприятности, ссоры.… Вот однажды я услышала ответ: его родители разводились, а он близко к сердцу принимал эти события. Мне стало жаль парня, но он пытался пережить  эти моменты. Как нам, что я была всего лишь инструментом, жаль, что не могла его поддержать, успокоить… Я понимала, что время будет идти дальше,  и на душе у него будут стихать эти беспокойства. Мысль об этом меня утешала.

Он обращается со мной хорошо, но приходят друзья и неумело играют. Он смеется вместе  с ними и бьет по струнам. Со временем струны расстраиваются, он меня чинит, настраивает. Но я уже не та, которая была в начале, не новая,  и чем дальше, тем становлюсь хуже. Я чувствую, что однажды наступит момент, когда играть на мне будет невозможно, нельзя будет снова настроить мои струны.

***

Так я живу, точнее, существую в таком необычном облике уже довольно долго. Все чаще тоскую за человеческой жизнью, а когда со струн льется грустные мотивы, мое состояние становится еще хуже.

Наступил еще один день. Ничего нового, я все еще вещь. Вот парень снова идет в угол комнаты, чтоб взять меня.

Если бы я была человеком – я бы улыбнулась от чувства, что опять кому-то нужна. Он берет меня, явно в хорошем расположении духа … берет первый аккорд , начало мне нравится, но…

***

На веселой ноте все меняется….

Я дома…

Я проснулась…

Это был сон? Это был всего лишь сон – полет фантазии. Как такое могло прийти в мою голову?

Я встаю с кровати, собираясь на учебу, размышляю о приснившемся.

С улыбкой на лице выхожу из дому. Иду.

На встречу идет толпа. Среди мелькающих лиц вижу знакомое лицо.

- Где я его видела? Странно, видимо показалось…

Только спустя время я поняла…

Это был тот самый гитарист и снова с грустным  выражением лица.

К чему бы это???  

Букина Яна, 11-М класс

 

Література:

1.Богосвятська А.І. Сучасні педагогічні технології у практиці вчителя світової літератури. //Зарубіжна література в школах України. 2013. №1. С.34-41.

2.Гуманітарні змісти сучасного утворення: Матеріали доповідей науково-практичного семінару.- Кіров: Изд-У Вятского ГПУ,2001.

3. Єпішева О. Основні параметри педагогічної технології. // Математика. 2000. №8.- С. 1-4.

4. Завельський Ю.В. Як підготувати сучасний урок.// Завуч. 2000. №4. - с. 94-97.

5. Зотов Ю. Б. Організація сучасного уроку. - М.: Освіта, 1984.

7. Махмутов М. И. Сучасний урок. - М.:Педагогіка, 1985

8. Онищук В. А. Урок у сучасній школі. - М.: Освіта, 1981.

Категорія: статті, виступи, доповіді | Додав: teachers
Переглядів: 369 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Цитати
Міні-чат
500

Гості онлайн
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0