Сучасний підхід до педагогічних
технологій
у практиці учителя-філолога
Педагоги не можуть успішно когось учити,
якщо в цей же час ретельно не вчаться самі.
Алі Апшероні
Кожен урок — це крок до дозрівання інтелекту учня,
цеглина в основі
чарівного будинку на ім'я Розвиток
і Знання, без
яких неможлива розумна,
діяльна
людина-творець.
Організація сучасного уроку –
справа нелегка. Тільки на уроці, як сотні років тому, зустрічаються головні
учасники освітнього процесу: учитель та учень. Між ними завжди - незвіданий
світ знань, протиріччя між пізнаним і ще не освоєним, між почуттям задоволення
від успіху та нелегкою працею освоєння нового, пізнання навколишнього світу.
Сучасний учитель повинен
мати в своєму арсеналі сукупність
методів, які в процесі навчання мають забезпечувати якісний рівень засвоєння знань, тому технологіям відводиться роль глобального
фактору в освіті. Педагогічні технології, як новий феномен, прийшли в нашу освіту ще на
початку 90-х років. Слово «технологія»
походить від грецьких слів – мистецтво, майстерність і - вчення. На сьогодні
відомо близько 50 педагогічних технологій, найбільш поширені серед них – «проектно-діяльнісна»,
«технологія проблемного навчання», «технологія створення ситуації успіху»,
«технологія розвитку критичного мислення», «інтерактивна технологія», актуальними
та популярними нині вважаються «інтерактивна технологія» та
«комп’ютерні, інформаційні та мультимедійні технології».
Перевірена часом і технологія «Особистісно орієнтованого
навчання».
Мета та завдання технології:
розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності кожної дитини; максимально
виявляти, ініціювати індивідуальний досвід дитини; допомогти пізнати себе,
самовизначитися і само реалізуватися, а не формувати заздалегідь задані якості.
Основні принципи:
-
максимальне
наближення навчального матеріалу до реалій життя;
-
принцип
спіралевидної будови навчального матеріалу дозволяє повернутися до раніше
вивченого і розглядати його всебічно на більш складному рівні;
-
принцип
постійної самооцінки учнями власної навчальної діяльності.
Типологія:
-
гуманно-особистісні
технології,
-
технології
співпраці;
-
технології
розвивального навчання;
-
технологія
рівневої диференціації та ін.
Технологічна
карта: орієнтація –
визначення мети – проектування – організація – реалізація – контроль – корекція
– оцінка.
Основні
прийоми і методи: «Якби я був
автором …», «Персонажі твору і я», «Пошук асоціацій», Читаючи твір, я бачу …
чую … відчуваю …», «Написання творів-перевтілень».
Прогнозовані
результати:
-
підвищення
вмотивованості учнів до навчання;
-
зростання пізнавальної активності учнів;
-
створення
умов для систематичного контролю (рефлексії) засвоєння знань учнями;
-
можливість
врахування рівня навченості й освіченості практично кожного учня.
Вивчення
модерністської літератури на уроках
української та світової літератур в 11 класі
Література - це лабіринт,
в якому, на жаль, більшість людей губляться, відчуваючи себе невпевнено. На
початку цього складного, але цікавого шляху провідниками є вчителі, які дають
учневі необхідні знання і розвивають навички, що так необхідні для подальшого,
вже самостійного, мандрування світом прекрасного.
Вивчення так званої
елітарної літератури, яка викладається в 11 класах, викликає в учнів труднощі
для розуміння. Тому що для її повноцінного сприйняття мало слідкувати за
поверхневою сюжетною лінією: читач повинен стати співавтором, вступити в діалог
з твором модерністського мистецтва. Саме
завдяки своїй складності і багатозначності модерністська
література вважається елітарною. Її не можна сприймати без певної
підготовки і настрою. Але жодну людину вона не може залишити байдужою: одних
вона шокує своєю нестандартністю, інших вражає своїм глибинним змістом. Тому
дуже важливо підібрати правильний шлях сприйняття цієї унікальної, незвичайної
течії мистецтва для досягнення максимального "результату" від
знайомства з нею. Окремої уваги заслуговує відкриття такого нового прийому
подання внутрішнього монологу в модерністських творах як «потік
свідомості», у якому змішані й відчуття героя, і те, що він бачить, й думки
з асоціаціями, викликаними образами, що виникають, разом із самим процесом їх
виникнення, ніби у «невідредагованому» вигляді.
Найбільше запитань, суперечливих думок, непорозумінь, обурень і шок викликають такі твори, як «Я (Романтика») М.Хвильового та «Перевтілення»
Ф.Кафки. А новела «В житах» Г.Косинки
та психологічне есе «Джакомо Джойс» Дж. Джойса примушують нас мріяти, співчувати героям та замислюватися над проблемами людських
стосунків.
Після вивчення даних творів учні пишуть власні твори-перевтілення.
1. «Проснувшись однажды утром, я
осознала, что я превратилась в … ЛЮБОВЬ. Чувствовала себя прозрачной,
невидимой, беззащитной, но я то знала, насколько от меня зависит человечество и
в то же время половина его, меня презирают. Ах, как непривычно иметь в своих
руках такую сильную и крепкую власть, которая правит миром. Пришлось встать и
собираться на работу. Чувство лени всё же присутствовало во мне с моей прежней
жизни. Идя по шумным улицам, кипящих жизнью, я решила чем-то себя занять. Я
начала кидаться на людей. К некоторым я подходила сзади, закрывала им ладонями
глаза. Мужчина, давно не видевший мать, решил позвонить ей, и сказать,
насколько она ему дорога и что он скоро приедет. Парень, идущий рядом с
прекрасной девушкой, взял её за руку, засмущавшись, она одобрительно улыбнулась.
Пока у меня всё получалось, люди
становились
счастливее!» …
Михеева Анастасия,
11-П класс
2.
«Я
проснулась от странного ощущения, которое разливалось по всему телу, мелкими волнами вливаясь в кардую клеточку и
заставляя меня открывать глаза. Как и каждое утро, это так же начиналось с
созерцания посеревшего потолка, испещрённого мелкими трещинками, оставленными
на нём годами. Это было обычное утро, оно было
таким же, как и всегда, но его разбавляло это непонятное чувство,
которое остро пульсировало в голове. Подумав, что всё это ерунда, я тяжело
вздохнула, и этот вздох сопровождался
тихим шелестом. Это уже не на шутку меня испугало, и паника окутала моё
сознание. При попытке вскочить с кровати я просто обессилено рухнула на пол, успев заметить в зеркале у
дальней стены, что я стала … КНИГОЙ…»
Синєгрибова Карина, 11-М класс
3. «Прокинувшись сьогодні вранці, я зрозуміла, що я вже не людина, а якась інша
істота. У мене немає рук, але є маленькі листочки. Немає ніг, зате є стебло. А
замість волосся на моїй голові ростуть пахучі пелюстки якось квітки»…
Тельпис Інна, 11-М клас
4.
«К
чему бы это?»
Однажды утром, проснувшись, я
почувствовала, что что-то изменилось. Я была не дома, все было очень странно. Спустя несколько
секунд я поняла, что я превратилась в красивый по форме и по звучанию музыкальный
инструмент…
В углу аккуратной ухоженной комнаты
стояла я – гитара.
***
Мне было не по себе, как так? Я не
ожидала такого, но эти перемены мне очень даже понравились. Понравилось то
чувство спокойствия, то, что от меня шла красота. Человеком я любила слушать,
как играют другие, или слушала аудиозаписи по возможности.
***
Уже наступал вечер, тишина в доме была нарушена стуком в дверь. Мне стало интересно, кто там, в чьем я доме, чья я? Вот в комнату
зашел парень. С виду лет 17-18,
симпатичный, но явно без настроения. Он кинул на пол сумку и ушел. Я
заинтересовалась, не случилось ли чего, почему он вернулся домой в таком
расположении духа?..
***
Шли дни. Вот парень идет в мою сторону, меня охватывает
волнение,… он берет меня в руки, начинает играть медленно и очень…просто
невероятно красиво.
Время идет. Парень играет время от времени. Сначала он
брал меня в руки чаще, через меня
передавал свои чувства, эмоции, чаще они были положительными, но бывали моменты
ярости, злости или грусти. Сейчас я все
чаще просто стою в углу, а он занят чем-то другим. Изредка играет старые
мелодии, но я уже не ощущаю того, что было в начале, уже нет той искренности,
того запала – все стало пресным…
***
До этих пор меня интересует вопрос,
что же случилось в первый день моего проживания, почему у владельца этой
квартиры, комнаты, гитары было такое настроение. Возможно какие-то неудачи,
неприятности, ссоры.… Вот однажды я услышала ответ: его родители разводились, а
он близко к сердцу принимал эти события. Мне стало жаль парня, но он пытался
пережить эти моменты. Как нам, что я
была всего лишь инструментом, жаль, что не могла его поддержать, успокоить… Я
понимала, что время будет идти дальше, и
на душе у него будут стихать эти беспокойства. Мысль об этом меня утешала.
Он обращается со мной хорошо, но
приходят друзья и неумело играют. Он смеется вместе с ними и бьет по струнам. Со временем струны
расстраиваются, он меня чинит, настраивает. Но я уже не та, которая была в
начале, не новая, и чем дальше, тем
становлюсь хуже. Я чувствую, что однажды наступит момент, когда играть на мне
будет невозможно, нельзя будет снова настроить мои струны.
***
Так я живу, точнее, существую в
таком необычном облике уже довольно долго. Все чаще тоскую за человеческой
жизнью, а когда со струн льется грустные мотивы, мое состояние становится еще
хуже.
Наступил еще один день. Ничего
нового, я все еще вещь. Вот парень снова идет в угол комнаты, чтоб взять меня.
Если бы я была человеком – я бы
улыбнулась от чувства, что опять кому-то нужна. Он берет меня, явно в хорошем
расположении духа … берет первый аккорд , начало мне нравится, но…
***
На веселой ноте все меняется….
Я дома…
Я проснулась…
Это был сон? Это был всего лишь сон
– полет фантазии. Как такое могло прийти в мою голову?
Я встаю с кровати, собираясь на
учебу, размышляю о приснившемся.
С улыбкой на лице выхожу из дому.
Иду.
На встречу идет толпа. Среди
мелькающих лиц вижу знакомое лицо.
- Где я его видела? Странно, видимо
показалось…
Только спустя время я поняла…
Это был тот самый гитарист и снова
с грустным выражением лица.
К чему бы это???
Букина
Яна, 11-М класс
Література:
1.Богосвятська А.І.
Сучасні педагогічні технології у практиці вчителя світової літератури. //Зарубіжна
література в школах України. 2013. №1. С.34-41.
2.Гуманітарні
змісти сучасного утворення: Матеріали доповідей науково-практичного семінару.-
Кіров: Изд-У Вятского ГПУ,2001.
3. Єпішева О.
Основні параметри педагогічної технології. // Математика. 2000. №8.- С. 1-4.
4. Завельський Ю.В.
Як підготувати сучасний урок.// Завуч. 2000. №4. - с. 94-97.
5. Зотов Ю. Б.
Організація сучасного уроку. - М.: Освіта, 1984.
7. Махмутов М. И.
Сучасний урок. - М.:Педагогіка, 1985
8. Онищук В. А.
Урок у сучасній школі. - М.: Освіта, 1981.
|