програма зно-2017 українська мова та література - програма ЗНО - Підготовка до ЗНО з української мови та літератури - Каталог статей - Мовна скриня
Категорії розділу
умови вступу [1]
умови вступу у ВНЗ у 2012 році
програма ЗНО [3]
програма з української мови та літератури 2012 р.
тести з української мови [0]
тести для підготовки до ЗНО
власне висловлення [1]
як писати власне висловлення
Поради. Як готуватися до тестування [1]
Годинник

Каталог статей

Головна » Статті » Підготовка до ЗНО з української мови та літератури » програма ЗНО

програма зно-2017 українська мова та література

    Назва розділу
1. Фонетика.

 Графіка. Орфоепія.

 

 

 23 травня!!!  ПРОГРАМА ЗНО-2017

Українська мова                            

Алфавіт.

 

 

 

Наголос.

 

Орфографія.

 

 

Основні випадки уподібнення приголосних звуків.

 

 

 

Спрощення в групах приголосних.

 

 

 

Основні випадки чергування у – в, і – й.

 

 

 

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні (е) (и) (о) в коренях слів.

 

 

 

Сполучення йо, ьо.

 

 

 

Правила вживання м’якого знака.

 

 

 

Правила вживання апострофа.

 

 

 

Подвоєння букв на позначення подовжених м`яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

 

 

 

Правопис префіксів і суфіксів.

 

 

 

Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків.

 

 

 

Правопис великої літери. Лапки у власних назвах.

 

 

 

Написання слів іншомовного походження.

 

 

 

Основні правила переносу слів з рядка в рядок.

 

 

 

 Написання складних слів разом та через дефіс.

 

 

 

Правопис складноскорочених слів.

 

 

 

Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників.

 

 

 

Правопис н та нн у прикметників і дієприкметників,

 

 

 

Не з різними частинами мови.

 

2. Фразеологія та лексикологія.

 

 

Лексичне значення слова.

 

 

 

Багатозначні та однозначні слова.

 

 

 

Пряме та переносне значення слова.

 

 

 

Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми.

 

 

 

 Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика.

 

 

 

 Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика

 

 

 

Терміни.

 

 

 

 Застарілі та нові слова (неологізми).

 

 

 

Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.

 

 

 

Поняття про фразеологізми.

 

3. Будова слова. Словотвір.

 

 

Будова слова.

 

 

 

Спільнокореневі слова й форми того самого слова.

 

4. Морфологія
4.1. Іменник

 

 

 

Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

 

 

 

Іменники власні та загальні, істоти та неістоти.

 

 

 

Рід іменників: чоловічий, жіночий та середній.

 

 

 

Число іменників.

 

 

 

Відмінювання іменників.

 

 

 

Невідмінювані іменники в укр. мові.

 

 

 

Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

 

 

 

Кличний відмінок ( у власних чоловічих та жіночих іменах).

 

4.2. Прикметник

 

 

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

 

 

 

 

Відмінювання прикметників

 

 

 

Ступені порівняння  якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста і складена форма).

 

 

 

Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників.

 

4.3. Числівник.

 

 

Числівник як частина мови: значення,

 

 

 

морфологічні ознаки, синтаксична роль. Типи відмінювання кількісних числівників.

 

 

 

Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.

 

 

 

Особливості правопису числівників.

 

 

 

Узгодження числівників з іменниками.

 

 

 

Уживання числівників для позначення часу і дати.

 

4.4. Займенник
 

 

 

 

 

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

 

 

Відмінювання займенника. Творення і

 

 

правопис неозначених і заперечних займенників.

4.5. Дієслово

 

 

Дієслово як частина мови:  значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

 

 

Форма дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметники) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форма на – но, то).

 

 

 Безособові дієслова.

 

 

Способи дієслова: дійсний, умовний і наказовий.

 

 

Творення форм умовного та наказового способу дієслів.

 

 

Особливі закінчення слів І та ІІ дієвідміни.

 

 

 Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.
 

 

 

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

 

 

 Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього та майбутнього часу.

 

 

Дієприкметниковий зворот.

 

 

 Безособові форми на – но, - то

 

 

Дієприслівник к особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

 

 

Дієприслівниковий зворот.

4.6. Прислівник

 

 

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

 

 

 

Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий.

 

 

 

Зміни приголосних у творенні прислівників вищого та найвищого ступеня.

 

 

 

Правопис прислівників на – о, -є, утворення від прикметників і дієприкметників.

 

 

 

Написання разом, окремо, через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.

 

4.7 Службові частини мови

 

 

Прийменник як службова частина мови:.

 

 

 

Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.

 

 

 

Правопис прийменника.

 Сполучник як службова частина мови.

 

 

 

неокличні)

За будовою (прості і складні); за складом граматичної основи (двоскладні і

 

 

 

 Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю. Сурядні і підрядні.

 

 

 

Групи сполучників за вживанням                ( одиночні, парні і повторювані) та за будовою (складні, прості, складені).

 

 

 

Правопис сполучників.

 

 

 

Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови.

 

 

 

Частка як службова частина мови.

Правопис часток.

 

 

 

односкладні);

 за наявністю чи відсутністю другорядних членів (поширені й непоширені);

за наявністю необхідних членів речення (повні і неповні);

за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів ( однорідних членів речення, вставних слів, словосполучення, речень,

відокремлених членів речення, звертання)

 

4. 8 Вигук

 

 

Вигук як частина мови. Правопис вигуків.

 

5. Синтаксис
5.1 Словосполучення

 

 

Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису.

 

 

 

 Підрядний і сурядний зв’язок між словами і частинами складного речення.

 

5.2 Речення

 

 

Речення як основна синтаксична одиниця.

 

 

 

 

Граматична основа речення.

Порядок слів у реченні.

 

 

 

Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, розповідні) ; за емоційним забарвленням (окличні і

 

5.2.1 Просте двоскладне речення

 

 

Підмет і присудок як головні члени речення. Зв’язок між підметом і присудком.

 

5.2.2 Другорядні члени речення в двоскладному реченні

 

 

Означення.

 

 

 

Прикладка як різновид означення.

 

 

 

Додаток.

 

 

 

Обставина.

 

 

 

Порівняльний зворот.

 

5.2.3 Односкладне речення

 

 

 

Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка ( означено, неозначено, узагальнено, безособові)

та односкладне речення з головним членом у формі підмета (називні)

 

5.2.4 Просте ускладнене речення

 

 

Речення з однорідними членами.

 

 

 

Узагальнені слова в реченнях з однорідними членами.

 

 

 

Речення зі звертанням.

 

 

 

Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значенням.

 

 

 

Речення з відокремленими членами. Відокремленні означення, прикладки – поширені й непоширені.

Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні.

 

5.2.5 Складне речення

 

 

Типи складних речень за способом їх зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.

 

5.2.5.1 Складно сурядне речення

 

 

 

 

Єднальні, протиставні й розділові сполучники в складному реченні.

 

 

 

Смислові зв’язки між частинами складного речення.

 

 

 

Розділові знаки в складносурядному

 

5.2.5.2 Складно підрядне речення

 

 

Складнопідрядне речення. Його побудова.

 

 

 

 Головна й підрядні частини.

 

 

 

Підрядні сполучники й сполучникові слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставини (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умови, допустові).

 

 

 

Складнопідрядні речення з кількома  підрядними, розділові знаки в них

 

5.2.5.3 Безсполучникове складне речення

 

 

 

 

 

 

Безсполучникове складне речення.

 Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

 

5.2.5.4 Складне речення з різними видами сполучник. й безсполучникового зв’язку

 

 

 

 

 

 

 

 Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку, розділові знаки в ньому.

 

5.3. Способи відтворення чужого мовлення

 

 

Пряма й непряма мова.

 

 

 

 

Заміна прямої мови непрямою.

Цитата як різновид прямої мови.

 Діалог.

 

 

 

Розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом.

 

6. Стилістика

 

 

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, оф-діловий, публіцистичний), і їх основні ознаки, функції.

 

7. Розвиток мовлення

 

 

Види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне і діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення.

 

 

 

Тема й основна думка висловлювання.

 Вимоги й до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність.)

 

 

 

Основні ознаки тексту: зв’язаність, комунікативність, членованість, інформативність.

Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми.

 

 

 

Способи зв’язку речень в тексті.

Тексти різних стилів,  типів, жанрів мовлення.

 

 

 

Програма ЗНО) Українська література

1.Усна народна творчість

 

 

Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.

 

 

 Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки».

 

 

 Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль?»

 

 

Тематика, образи, зміст народних дум  «Дума про Марусю Богуславку.

 

 

Балада "Ой летіла стріла»

 

 

Анафори, рефрени, постійні епітети, персоніфікація, символи, гіпербола

2.Давня українська

література

 

 

 

 

 

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва,

 

 

про помсту княгині Ольги).

 

 

«Слово про похід Ігорів»

 

 

Григорій Сковорода. «De Libertate, «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень», афоризми.

Тропи:епітет, порівняння, метафора, алегорія

3.Література кінця ХVIII – XX ст.

 

 

Іван Котляревський. « Енеїда»,

 

 

«Наталка Полтавка».

 

 

Г. Квітка–Основ’яненко «Маруся»

 

 

Т. Г. Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки»,

 

 

«Кавказ»,

 

 

«Сон» (У всякого своя доля…).

 

 

 «І мертвим, і живим, і ненародженим…»,

 

 

« Заповіт»

 

 

Пантелеймон Куліш «Чорна рада»

 

 

Іван  Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»

 

 

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

 

 

 Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»

 

 

Іван Франко «Гімн, Чого являєшся мені у сні?»

 

 

«Мойсей»

 

 

Теоретико-літературні поняття: сентименталізм, романтизм, реалізм;

Роди літератури,

Види комічного: гумор, іронія,  сатира, сарказм.ю гротеск, бурлеск, травестія

4.Література ХХ ст.

 

 

Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»,

 

 

«Intermezzo»

 

 

Ольга Кобилянська  «Земля»

 

 

Леся  Українка «Contra spem spero! «Лісова пісня»

 

 

Микола Вороний «Блакитна панна»

 

 

Олександр  Олесь «Чари ночі»

« О слово рідне, Орле скутий!»

 

 

Павло  Тичина «О панно Інно!», «Пам’яті тридцяти»,

«Ви знаєте, як липа шелестить?»

 

 

Максим Рильський «Молюсь і вірю. Вітер грає»

 

 

Микола Зеров «Київ - традиція»

 

 

Микола Хвильовий «Я (Романтика)»

 

 

Юрій Яновський «Дитинство»

 

 

Володимир  Сосюра «Любіть Україну!»

 

 

Валер’ян Підмогильний «Місто»

 

 

Остап Вишня «Моя автобіографія». «Сон»

 

 

Микола Куліш «Мина Мазайло»

 

 

Богдан-Ігор Антонич «Різдво»

 

 

Олександр Довженко «Україна в огні»,

 

 

«Зачарована Десна»

 

 

Андрій Малишко «Пісня про рушник»

 

 

Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти – людина?»,

«Задивляюсь у твої зіниці»

 

 

Олесь  Гончар «Залізний острів»

 

 

Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»

 

 

Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюся я»,

 

 

«О земле втрачена, явись.»

 

 

Іван Драч «Балада про соняшник»

 

 

Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать»,

 

 

«Українське альфреско»,

 

 

«Маруся Чурай».

 

 

Теоретико-літературні поняття: модерністські напрями – імпресіонізм, неоромантизм, символізм, експресіонізм.

Поетичний синтаксис: інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, паралелізм. Риторичні звертання й запитання, алітерація

5.Твори  українських письменників емігрантів

 

 

 

 

 

  І. Багряний «Тигролови»

 

 

 

 

  Є. Маланюк «Стилет чи стилос?»
 

6.Сучасний літературний процес

 

 

 

 

 

 

Загальний огляд, основні тенденції. Пост модернізм як літературне явище

 

Категорія: програма ЗНО | Додав: teachers (15.10.2016)
Переглядів: 11 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Цитати
Міні-чат
500

Гості онлайн
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0