Прометей – Галілей: хочуть допомогти людству вибратися з неуцтва, вірять в розум; Прометей жертвує собою, здатний витримати будь – які муки заради людей, які щиро вдячні йому за все, чому він їх навчив. (Античність)
Фауст – Галілей: обидва вчені, фахівці в різних галузях науки, наполегливо здобувають знання, здатні практично на все, аби відшукати істину; Фауст ладен продати душу дияволу, тільки б дізнатися, в чому сенс життя, який усвідомлює лише перед смертю, - це не просте накопичення знань заради знань( як він вважав раніше), а знання, що принесуть користь людству, це побудова ідеальної держави, можна сказати, утопія; Галілей теж прагне того, щоб наука приносила користь людству, його мрії також дещо утопічні. (Просвітництво, зародження романтизму)
Мойсей – Галілей: прагнуть добра для людей, проголошують істини, спрямовані у майбутнє, завжди актуальні, обидва проходять через сумнів щодо можливостей Бога, переживають розчарування в своєму покликанні; в обох творах замальовується еволюція героїв – упевненість в своїх силах і можливостях – душевне роздвоєння – внутрішньо – психологічна криза – відчай, депресія – світоглядна рефлексія; Мойсей має могутній дух, усвідомлює своє покликання – указувати дорогу іншим, він, на відміну від Галілея, повністю зрікається особистих інтересів, герой Франка дещо ідеалізований, його сили гіперболізовані, що є художньо виправданим; і Брехт, і Франко у своїх драматичних творах використовують історії з минулого, подають їх сучасні інтерпретації, щоб наблизити порушені проблеми до сучасності, провести певні аналогії. (Романтизм, модернізм)
Отже, спільне у цих героїв:
- Прагнення допомогти людям;
- Бажання знайти й донести до них істину;
- Віра в людину, її розум;
- Усвідомлення своїх помилок;
- Самопожертва.
|