|
Назва розділу
1. Фонетика.
Графіка. Орфоепія.
|
|
|
23 травня!!! ПРОГРАМА ЗНО-2017
Українська мова
Алфавіт.
|
|
|
|
|
Наголос.
|
|
|
Орфографія.
|
|
|
Основні випадки уподібнення приголосних звуків.
|
|
|
|
|
Спрощення в групах приголосних.
|
|
|
|
|
Основні випадки чергування у – в, і – й.
|
|
|
|
|
Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні (е) (и) (о) в коренях слів.
|
|
|
|
|
Сполучення йо, ьо.
|
|
|
|
|
Правила вживання м’якого знака.
|
|
|
|
|
Правила вживання апострофа.
|
|
|
|
|
Подвоєння букв на позначення подовжених м`яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.
|
|
|
|
|
Правопис префіксів і суфіксів.
|
|
|
|
|
Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків.
|
|
|
|
|
Правопис великої літери. Лапки у власних назвах.
|
|
|
|
|
Написання слів іншомовного походження.
|
|
|
|
|
Основні правила переносу слів з рядка в рядок.
|
|
|
|
|
Написання складних слів разом та через дефіс.
|
|
|
|
|
Правопис складноскорочених слів.
|
|
|
|
|
Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників.
|
|
|
|
|
Правопис н та нн у прикметників і дієприкметників,
|
|
|
|
|
Не з різними частинами мови.
|
|
|
2. Фразеологія та лексикологія.
|
|
|
Лексичне значення слова.
|
|
|
|
|
Багатозначні та однозначні слова.
|
|
|
|
|
Пряме та переносне значення слова.
|
|
|
|
|
Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми.
|
|
|
|
|
Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика.
|
|
|
|
|
Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика
|
|
|
|
|
Терміни.
|
|
|
|
|
Застарілі та нові слова (неологізми).
|
|
|
|
|
Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.
|
|
|
|
|
Поняття про фразеологізми.
|
|
|
3. Будова слова. Словотвір.
|
|
|
Будова слова.
|
|
|
|
|
Спільнокореневі слова й форми того самого слова.
|
|
|
4. Морфологія
4.1. Іменник
|
|
|
Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
|
|
|
|
|
Іменники власні та загальні, істоти та неістоти.
|
|
|
|
|
Рід іменників: чоловічий, жіночий та середній.
|
|
|
|
|
Число іменників.
|
|
|
|
|
Відмінювання іменників.
|
|
|
|
|
Невідмінювані іменники в укр. мові.
|
|
|
|
|
Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.
|
|
|
|
|
Кличний відмінок ( у власних чоловічих та жіночих іменах).
|
|
|
4.2. Прикметник
|
|
|
Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
|
|
|
|
|
Відмінювання прикметників
|
|
|
|
|
Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста і складена форма).
|
|
|
|
|
Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників.
|
|
|
4.3. Числівник.
|
|
|
Числівник як частина мови: значення,
|
|
|
|
|
морфологічні ознаки, синтаксична роль. Типи відмінювання кількісних числівників.
|
|
|
|
|
Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.
|
|
|
|
|
Особливості правопису числівників.
|
|
|
|
|
Узгодження числівників з іменниками.
|
|
|
|
|
Уживання числівників для позначення часу і дати.
|
|
|
4.4. Займенник
|
|
|
Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
|
|
|
|
Відмінювання займенника. Творення і
|
|
|
|
правопис неозначених і заперечних займенників.
|
|
4.5. Дієслово
|
|
|
Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
|
|
|
|
Форма дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметники) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форма на – но, то).
|
|
|
|
Безособові дієслова.
|
|
|
|
Способи дієслова: дійсний, умовний і наказовий.
|
|
|
|
Творення форм умовного та наказового способу дієслів.
|
|
|
|
Особливі закінчення слів І та ІІ дієвідміни.
|
|
|
|
Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.
|
|
|
|
Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
|
|
|
|
Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього та майбутнього часу.
|
|
|
|
Дієприкметниковий зворот.
|
|
|
|
Безособові форми на – но, - то
|
|
|
|
Дієприслівник к особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
|
|
|
|
Дієприслівниковий зворот.
|
|
4.6. Прислівник
|
|
|
Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
|
|
|
|
|
Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий.
|
|
|
|
|
Зміни приголосних у творенні прислівників вищого та найвищого ступеня.
|
|
|
|
|
Правопис прислівників на – о, -є, утворення від прикметників і дієприкметників.
|
|
|
|
|
Написання разом, окремо, через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.
|
|
|
4.7 Службові частини мови
|
|
|
Прийменник як службова частина мови:.
|
|
|
|
|
Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.
|
|
|
|
|
Правопис прийменника.
Сполучник як службова частина мови.
|
|
|
|
|
неокличні)
За будовою (прості і складні); за складом граматичної основи (двоскладні і
|
|
|
|
|
Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю. Сурядні і підрядні.
|
|
|
|
|
Групи сполучників за вживанням ( одиночні, парні і повторювані) та за будовою (складні, прості, складені).
|
|
|
|
|
Правопис сполучників.
|
|
|
|
|
Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови.
|
|
|
|
|
Частка як службова частина мови.
Правопис часток.
|
|
|
|
|
односкладні);
за наявністю чи відсутністю другорядних членів (поширені й непоширені);
за наявністю необхідних членів речення (повні і неповні);
за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів ( однорідних членів речення, вставних слів, словосполучення, речень,
відокремлених членів речення, звертання)
|
|
|
4. 8 Вигук
|
|
|
Вигук як частина мови. Правопис вигуків.
|
|
|
5. Синтаксис
5.1 Словосполучення
|
|
|
Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису.
|
|
|
|
|
Підрядний і сурядний зв’язок між словами і частинами складного речення.
|
|
|
5.2 Речення
|
|
|
Речення як основна синтаксична одиниця.
|
|
|
|
|
Граматична основа речення.
Порядок слів у реченні.
|
|
|
|
|
Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, розповідні) ; за емоційним забарвленням (окличні і
|
|
|
5.2.1 Просте двоскладне речення
|
|
|
Підмет і присудок як головні члени речення. Зв’язок між підметом і присудком.
|
|
|
5.2.2 Другорядні члени речення в двоскладному реченні
|
|
|
Означення.
|
|
|
|
|
Прикладка як різновид означення.
|
|
|
|
|
Додаток.
|
|
|
|
|
Обставина.
|
|
|
|
|
Порівняльний зворот.
|
|
|
5.2.3 Односкладне речення
|
|
|
Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка ( означено, неозначено, узагальнено, безособові)
та односкладне речення з головним членом у формі підмета (називні)
|
|
|
5.2.4 Просте ускладнене речення
|
|
|
Речення з однорідними членами.
|
|
|
|
|
Узагальнені слова в реченнях з однорідними членами.
|
|
|
|
|
Речення зі звертанням.
|
|
|
|
|
Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значенням.
|
|
|
|
|
Речення з відокремленими членами. Відокремленні означення, прикладки – поширені й непоширені.
Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні.
|
|
|
5.2.5 Складне речення
|
|
|
Типи складних речень за способом їх зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.
|
|
|
5.2.5.1 Складно сурядне речення
|
|
|
Єднальні, протиставні й розділові сполучники в складному реченні.
|
|
|
|
|
Смислові зв’язки між частинами складного речення.
|
|
|
|
|
Розділові знаки в складносурядному
|
|
|
5.2.5.2 Складно підрядне речення
|
|
|
Складнопідрядне речення. Його побудова.
|
|
|
|
|
Головна й підрядні частини.
|
|
|
|
|
Підрядні сполучники й сполучникові слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставини (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умови, допустові).
|
|
|
|
|
Складнопідрядні речення з кількома підрядними, розділові знаки в них
|
|
|
5.2.5.3 Безсполучникове складне речення
|
|
|
Безсполучникове складне речення.
Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні
|
|
|
5.2.5.4 Складне речення з різними видами сполучник. й безсполучникового зв’язку
|
|
|
Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку, розділові знаки в ньому.
|
|
|
5.3. Способи відтворення чужого мовлення
|
|
|
Пряма й непряма мова.
|
|
|
|
|
Заміна прямої мови непрямою.
Цитата як різновид прямої мови.
Діалог.
|
|
|
|
|
Розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом.
|
|
|
6. Стилістика
|
|
|
Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, оф-діловий, публіцистичний), і їх основні ознаки, функції.
|
|
|
7. Розвиток мовлення
|
|
|
Види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне і діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення.
|
|
|
|
|
Тема й основна думка висловлювання.
Вимоги й до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність.)
|
|
|
|
|
Основні ознаки тексту: зв’язаність, комунікативність, членованість, інформативність.
Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми.
|
|
|
|
|
Способи зв’язку речень в тексті.
Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.
|
|